|
DOI: https://doi.org/10.37129/2313-7509.2020.13.2.84-88
МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ФОРМУВАННІ ПОКРИТТІВ НА ОСНОВІ ПАРОУТВОРЮЮЧИХ КОМПОНЕНТІВ
|
|
А.В. Павлишко, Ю.І. Бабич, О.С. Лопаков, О.Г. Павлишко
|
|
АНОТАЦІЯ
Робота присвячена моделюванню формування покриттів різноманітних складних деталей на основі пароутворюючих компонентів. Проведені дослідження показують, що сульфатні солі магнія, кальція або цинку, можна застосовувати в якості пароутворюючих компонентів покриттів як окремо, так і спільно в певних поєднаннях між ними. В дослідах в якості засипок застосовувались суміші з трьох складових: нейтральної, технологічної та пароутворюючої. В якості нейтральної і одночасно теплопровідної складової засипки застосовувався залізний порошок, а в якості технологічної і ще більш теплопровідної складової мідний порошок. Експериментально встановлювався раціональний зміст пароутворюючої сульфатної солі. В якості об’єктів покриття застосовувалися пластини з алюмінію завтовшки 1 мм. Проведені експериментальні дослідження засипок з пароутворюючою складовою з сірчанокислого цинку показали високу активність їх взаємодії з алюмінієм і міддю. Було виявлено, якщо в основному складі засипки знаходиться мідь, яка взаємодіє з парами сірчанокислого кальцію і частково переноситься разом з ним на поверхню деталі, то забезпечується висока рівномірність покриття, ніж при використанні міді тільки в додатковій засипці. Також відомо, що в ряду захисних покриттів, за важливістю і масштабом важливе місце займає цинк. У зв’язку з цим була розглянута сульфатна сіль цинку ZnSO4*7H2O. Експериментальне дослідження засипок з різними співвідношеннями сульфатних солей показало, що в одній засипці доцільно застосовувати дві солі (якто наприклад, магнію і кальцію або магнію і цинку). При цьому більш приоритетною складовою засипки є сіль кальцію, яка утворює з алюмінієм і магнієм (згідно з експериментальними даними) евтектичний сплав. Таким чином, для практичних цілей, виходячи з отриманих даних, можна використовувати кілька засипок. Також було доведено, що в якості додаткової (контактної) засипки у вигляді тонкого шару навколо деталі доцільніше застосовувати не мідний порошок, а суміш порошків міді і титану евтектичного складу Cu-22%Ti. Розглянуто питання встановлення можливості застосування порошкового магнію або його сульфатної солі в якості пароутворюючих складових покриттів, що наносяться на алюміній в вакуумному середовищі.
|
|
КЛЮЧОВІ СЛОВА: пароутворюючі компоненти, засипка, формування покриття.
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРАТУРА
1. Чернієнко В.В., Шевцов С.М., Соболь С.Ю. Розробка технології евтектичного покриття деталей з алюмінію / Одес. держ. політехи, ун-т. - Деп. в ДНТБ Укр 12.08.96, № 1672 – Ук 96. – 8 с. – Одеса, 1996.
2. Популярна бібліотека хімічних елементів. 4.1. – М .: Наука, 1983. – 576 с.
3. Гороновскій І.Т., Назаренко Ю.П., Некряч Е.Ф. Короткий довідник з хімії. – К .: Наук, думка, 1987. – 230 с.
4. Мельников В.П. Лужноземельні метали і підгрупа цинку. – М.: Просвещение, 1977. – 144 c. |
